Насіння і сівба
Впровадження інтенсивної технології вирощування цукрових буряків, яка передбачає сівбу на кінцеву густоту без проріджування сходів, неможливе без використання високоякісного насіння. Якість насіння формується не лише в процесі його вирощування, а й під час його передпосівної підготовки. Одним з ефективних способів зниження затрат праці і підвищення врожайності цукрових буряків є сівба насінням з покращеними фізико-механічними властивостями, що забезпечується його шліфуванням, калібруванням, інкрустуванням та дражуванням. Також, в системі заходів спрямованих, на вирощування високих і стабільних врожаїв цукрових буряків з поліпшеними технологічними якостями, насамперед з підвищеною цукристістю, важлива роль належить селекції та насінництву. Особливої уваги заслуговують високопродуктивні гібриди компанії «SESVANDERHAVE»

Сівба – один з найважливіших прийомів у технології вирощування цукрових буряків. Тому, дуже важливо правильно визначити норму висіву насіння враховуючи лабораторну схожість насіння, одноростковість, енергію проростання, фітосанітарний стан поля. Окрім зазначеного слід визначитись із густотою рослин на період збирання урожаю. Для зони достатнього зволоження вона становить 100-110 тис./га; нестійкого зволоження 95-100 тис./га; недостатнього 90-95 тис./га.

Норму висіву насіння цукрових буряків на 1 метр рядка визначають за формулою: Н = (К / П) × 100, де н – норма висіву насіння, шт./м; К – кількість сходів, яку заплановано отримати, шт./м; П – польова схожість насіння, %.
 

Необхідна кількість насіння у перерахунку на посівні одиниці

Показники	Параметри норм висіву
Посівна одиниця	100000 штук насінин
Норма висіву, шт./м	5	6	7	8	9	10
Норма висіву, п.о./га	1,1-1,2	1,3-1,4	1,5-1,6	1,7-1,8	1,9-2,0	2,2-2,3

Відповідно до умов вологозабезпечення, оптимальна глибина загортання насіння становить: у зоні достатнього зволоження 2-3 см, нестійкого та недостатнього – 3-4 см. Дражоване насіння, яке для проростання потребує більше вологи, висівається на глибину 3 см. У випадку швидкого пересихання грунту, глибину загортання насіння слід збільшити до 4 см.

Добрива
Невисока продуктивність посівів обумовлюється в першу чергу різким зменшенням органічних і мінеральних добрив. Світовий досвід свідчить, що в оптимальних умовах частка добрив у формуванні загального приросту врожаю становить біля 50%, в той час на Україні вона не перевищує 35%. Тому
прогнозований розвиток хімізації і землеробства в цілому вимагає поглиблених досліджень у сфері агрогрунтознавства, вивчення впливу добрив на показники родючості ґрунту, інтенсивності ґрунтових процесів і їх впливу на урожай.

Вплив добрив на продуктивність і технологічні якості цукрових буряків
Оскільки цукрові буряки є основним джерелом отримання цукру, одним з важливих результатів збільшення його виробництва є поліпшення технологічних якостей коренеплодів. Добрива – один з найбільш швидкодіючих факторів зовнішнього середовища, який впливає на якість урожаю. Якість коренеплодів цукрових буряків визначається по багатьох технологічних показниках. Найбільш важливі з них визначаються по даним хімічного складу коренів по формулам, розробленим для нашого регіону.

Найбільш сильним меласоутворювачем є “шкідливий” азот і розчинна зола. До складу “шкідливого” α-амінного азоту входить в основному азот амінокислот і бетаіну, який в процесі переробки не видаляється і переходить в меласу. Одна частина α-амінного азоту перешкоджає кристалізації 25-40 частинам цукру. Також, має місце тісний зв’язок між вмістом “шкідливого” азоту і нормами його внесення і забезпеченістю в різні фази росту і розвитку. Розчинна зола, з однієї сторони, є сильним меласоутворювачем, а з іншого – покращує дигестію за рахунок підвищення натуральної лужності соку. Вміст розчинної золи, як і α-амінного азоту корелює з величиною норм добрив.

Фосфор і калій мінеральних добрив сприяють підвищенню урожайності та цукристості буряків, зменшують втрати цукру в мелясі, вміст розчинного азоту та покращують доброякісність соку. Азот внесений на фоні фосфорно-калійних добрив в оптимальних нормах, сприяє різкому збільшенню врожайності, особливо на мало гумусних та легких за механічним складом сірих опідзолених ґрунтах та чорноземах опідзолених.

Ефективно проведені позакореневі підживлення бором дозволяють запобігти виникненню кореневих гнилей. Мідь дозволяє підвищити цукристість коренеплодів цукрових буряків. Застосування цинку дає хороший ефект на карбонатних та перевапнованих ґрунтах. Нестача марганцю зазвичай проявляється
після проведення вапнування. Дефіцит молібдену виникає на кислих ґрунтах.

Вапнування кислих ґрунтів
Цукрові буряки дуже чутливі до умов кислотності ґрунту і потребують нейтральної реакції тобто, рН = 7,0 та ступінь насичення основами 93-95 %. Необхідність у проведенні вапнування визначається шляхом проведення ґрунтових агрохімічних лабораторних досліджень.
Норму внесення вапна визначають за величиною показника гідролітичної кислотності згідно формули:
Д = (0,5 × Нг × S × h × d) / 1000, де
Д – норма СаСО3, т/га; Нг величина гідролітичної кислотності, мг-екв на 100 г ґрунту; S – 10000 м2/га;
h – глибина заробки вапна, м; d – щільність ґрунту, г/см3; 1000 – коефіцієнт для перерахунку в тонни.

Гіпсування солонцевих ґрунтів
В бурякосіючій зоні зустрічаються солонцеві ґрунти, які мають негативні фізичні та хімічні властивості по причині нестачі кальцію та надлишку натрію, що створює підвищену лужність в гуртовому вбирному комплексі. Поліпшення цих ґрунтів передбачає застосування такого меліоративного прийому, як гіпсування. Норму внесення гіпсу розраховують за вмістом обмінного натрію:
Д = 0,086 (Na – 0,1 Е) × h × d, де
Д – норма гіпсу, т/га; Na – вміст обмінного натрію, мг-екв на 100 г ґрунту;
Е – ємність поглинання, мг-екв на 100 г ґрунту; h – глибина заробки гіпсу, см;
d – щільність ґрунту, г/см3.

Найкращим місцем в сівозміні для внесення гіпсу, у зоні недостатнього зволоження, є парове поле. У зонах нестійкого та достатнього зволоження його вносять безпосередньо під цукрові буряки.

Обробіток ґрунту
Обробіток ґрунту під цукрові буряки є складовою частиною системи обробітку ґрунту в сівозміні в цілому. Це засіб активного втручання у біологічні, хімічні та інші процеси від яких залежить родючість ґрунту, а значить продуктивність рослин цукрових буряків. Звісно, що навіть найбільш якісний обробіток не може замінити добрива у плані підвищення родючості ґрунту, але незадовільна якість проведення даного процесу є причиною неефективного використання добрив та генетичного потенціалу продуктивності та якості рослин.

Способи основного обробітку ґрунту:
1) лущіння на 5-6 см; лущіння на 12-16 см; глибока оранка на 30-32 см
2) лущіння на 5-6 см; глибока оранка на 30-32 см; боронування по мірі появи сходів бур’янів; безвідвальне рихлення на 16-18 см
3) лущіння на 12-16 см; безвідвальне рихлення на 33-35 см

Весняний обробіток ґрунту:
1) закриття вологи; передпосівна культивація на глибину висівання насіння та сівба

Застосування ґрунтових гербіцидів
При боротьбі з бур’янами в посівах сільськогосподарських культур найкраще застосовувати комбіновану систему захисту. Тобто, потрібно вносити гербіциди не лише по сходах, а й під передпосівний обробіток ґрунту або до появи сходів.

Основним завданням застосування ґрунтових гербіцидів, є знищення та пригнічення бур’янів під час проходження ранніх стадій розвитку культури, що в подальшому буде сприяти прискоренню росту рослин та формуванню високої врожайності з покращеними показниками якості. Слід зазначити, що саме
на початкових етапах росту і розвитку посіви дуже чутливі до конкуренції з бур’янами. Особливо небезпечною є фітотоксикація культури, яка викликається посходовими гербіцидами. У цей період рослини затримуються в рості та розвитку, що в свою чергу призводить до зниження продуктивності. Тому, введення до системи боротьби з бур’янами ґрунтових препаратів дає можливість уникнути негативної дії післясходових гербіцидів на культурні рослини у фазу сім’ядольних листків та першої пари справжніх листків тримаючи поле в чистоті упродовж 3-4х тижнів.

Ґрунтові гербіциди рекомендується вносити за умови достатнього зволоження та прогрівання верхнього шару ґрунту. Якщо весна холодна і затяжна, то ґрунтові препарати краще вносити після посіву, до появи сходів. За таких обставин активне проростання насіння бур’янів співпадатиме з періодом активної дії препаратів.

У разі пізньої та дружньої весни більш раціональним буде допосівне внесення. В такому випадку, препарати потрапляють в більш зволожений шар ґрунту і тому діють набагато активніше. Окрім того, є більша вірогідність в тому, що масове проростання бур’янів співпаде з періодом високої активності гербіцидів. Крім зволоження на ефективність ґрунтових гербіцидів має вплив ряд інших ґрунтових факторів.

Найкраща дія даних препаратів спостерігається на ґрунтах легкого та середнього механічного складу з вмістом гумусу близько 3%. На важких сильногумусних ґрунтах з високою буферною здатністю ефективність ґрунтових гербіцидів погіршується в наслідок зв’язування їх ґрунтовим поглинаючим комплексом. Але на легких ґрунтах з недостатнім рівнем буферності (піщані, супіщані, глинисто-піщані) ґрунтові препарати можуть мати токсичний вплив на проростки вирощуваної культури. Тому, вказані обставини потрібно враховувати при визначенні норм внесення гербіцидів