Місце в сівозміні
Найбільш придатними ґрунтами для вирощування соняшника є чорноземні і лісові грунти та їх підтипи. Такі ґрунти багаті на поживні речовини, добре забезпечені вологою, легко піддаються механічному обробітку. Непридатні слабогумусні, тяжкі безструктурні, легкі піщані, еродовані, холодні ґрунти. Добрими попередниками є озимі і ярі колосові, льон, кукурудза на силос. Не сіють соняшник після овочевих, бобових культур, культур що істотно висушують ґрунт на велику глибину. Періодичність висівання соняшника на одному і тому ж місці тільки через 7-8 років, що в значній мірі знижує розповсюдження патогенів, шкідників, бур’янів, поліпшує мінеральний та водний режими.

Обробіток ґрунту
Соняшник вимогливий до основного глибокого обробітку ґрунту. На протязі вегетації він може сформувати кореневу систему глибиною до 3 м, тим самим ефективно забезпечуючи себе поживними речовинами та вологою. Але для цього потрібно створити оптимальні умови для її розвитку. Після лущення стерні на 6-8 см, та на 8-12см., виконується оранка на глибину 27-30 см. При використанні безполицевого обробітку, оранку замінюють глибоким рихленням на глибину 30-35 см., що сприяє руйнуванню підплужної підошви, накопиченню вологи, покращенню аерації ґрунту. Ріллю з осені необхідно вирівняти, що важливо для проведення мінімальної кількості весняних обробітків. Обробіток ґрунту перед посівом має бути мінімальним, передпосівна культивація на глибину загортання насіння, завдяки чому зберігається волога, прискорюється прогрівання ґрунту і зберігається оптимальна його структура.

Посів
Оптимальний строк посіву гібридів соняшника — коли шар ґрунту на глибині загортання насіння прогрівається до 10-12°С. Як ранні так і пізні строки посіву не бажані – розтягується період появи сходів, сходи можуть бути зрідженими, недружніми. Дружні сходи соняшнику отримуємо при посіві насіння на глибину 5-6 см. Висівають соняшник сівалками з шириною міжрядь 70 см. В залежності від групи стиглості гібриду, регіону вирощування і його вологозабезпеченості, встановлюють оптимальну норму висіву насіння на кінцеву густоту збирання, в залежності від конкретних умов господарства, 45-55 тисяч рослин на гектар, що забезпечує найбільшу врожайність соняшника.

Застосування добрив
Соняшник-вибаглива культура до наявності в ґрунті поживних речовин. Це калієлюбива культура. Для одержання 1 ц насіння рослина засвоює 5-7 кг азоту, 2,5-2,8 кг фосфору та 12-16 кг калію. Основна частка поживних речовин - 80% засвоюється до завершення цвітіння кошика. Підвищена доза азоту знижує стійкість рослин до хвороб та вміст олії в урожаї. Соняшник добре використовує фосфор та калій ґрунту, здатний засвоювати калій з важкорозчинних сполук. Мінеральні добрива застосовують під основний обробіток ґрунту і в рядки при посіві. Найефективнішими дозами внесення основних добрив на чорноземних і каштанових ґрунтах N 70–60 P 60 K 40.

Соняшник добре реагує на рядкове внесення добрив, особливо азотних та фосфорних N 15 або N 15 P 15. Окрім макроелементів, для нормального росту і розвитку рослина соняшника потребує і мікроелементів. Соняшник відчутно реагує на дефіцит бору, в результаті чого знижується засвоєння азоту, фертильність пилку і запилення насіння що призводить до пустозерності корзинки. Також для нормального розвитку рослинам потрібні на протязі вегетації цинк та марганець.

В технологіях вирощування соняшнику необхідно звертати увагу на забезпечення рослин макро і мікроелементами, в якому важливе місце займає листкове підживлення, та систему захисту від бур’янів, хвороб, шкідників.